Бог дав -Бог взяв

Один з аспектів чоловічої шляху – смирення. Відповідний йому жіночий аспект – довіра. Багато «чоловічих» релігій вчать навпаки. Чоловіки повинні довіряти, жінки смирятися. Парадокс у тому, що жінку упокорити неможливо, – те, що вона сидить тихо, – не означає, що всередині неї не народжується вихор.

Я на все життя запам’ятав прекрасну роботу чудового, мого найулюбленішого, майстра Стіва Шутводера. До нього із замовленням звернулася жінка. Вона розповіла таку історію. Чоловік її всім забезпечував, ні в чому не відмовляв, на руках носив. «Ні про що не хвилюйся, – говорив він, – ти за мною «як за кам’яною стіною». А потім їхали вони дорогою з чоловіком, – вискочила з-за рогу вантажівка. Чоловік тільки і встиг поставити машину так, що удар на нього припав. Його розірвало на шматки, а жінка і дитина майже не постраждали. У клієнтському замовленні жінка хотіла зрозуміти одну єдину річ, що за сила керувала цією вантажівкою? І робота Стіва з усією простотою і безжальністю показала – вантажівкою управляла не прийнята сила цієї жінки.
Не стій на шляху у жіночої реалізації, – ні з квітами, ні коханням, ні з палацами та замками. Як каже один мій друг: «У КАМАЗа груди ширше».

Так зазвичай і буває в цьому світі. Один чоловік вмазав іншому, а жінка начебто не при справі. У цій історії суть всіх збройних конфліктів на цій планеті. Мудрі народи влаштовують або Бразильський карнавал, або ніч на Купайла – інакше чекай війни. І не важливо як ця війна називається – чума чи революція. Жінка – муза по суті своїй, – вона надихає не тільки чоловіка – увесь цей світ.

Якщо вам мало першого прикладу, можу розповісти інший. Історія від моєї мами. Її знайома разом з подругою зібралася до театру. Вони одягли вечірні сукні, зробили зачіски. А в чоловіка прокинулася ревнощі і прагнення до покори. Він нагадав дружині, що та збиралася приготувати вареники. Їй довелося з подругою обертатися простирадлами, щоб не знімати суконь і в такому вигляді ліпити вареники. У театр вони встигли. Але коли повернулися – виявили біля під’їзду «швидку допомогу». Чоловік отруївся варениками. Вареники природно узяли на дослідження. Звичайно в лабораторії нічого не знайшли. Вареники як вареники. Просто заряджені. Те, що жінка поступається тупій і грубій силі, – не означає, що вона упокорюється. В її природі прагнення до руху, до танцю, а не до смирення. У битві статей жінки не слабкіші. Їхня зброя менш явна. Як тут не згадати пост з інтернету: «Ви молитеся перед їжею? Що ви, – моя дружина добре готує!».

І у всіх цих прикладах провини жінки немає. Якщо в ній народжується вихор – він народжується. Коли з моєї донькою трапилася перша істерика – я її обійняв, заспокоїв, і сказав: «Все в порядку, це частина твоєї природи». Не хочеш істерик – співай і танцюй коли Це починається. Якщо зможеш…

Сподіваюся, цих прикладів досить, щоб побачити, що жінка не може йти шляхом смирення. Те, що жінки це роблять – просто викликає певні соціальні процеси до яких жінки начебто відношення не мають. Жінці потрібно або перекрити свій зв’язок із Землею, стати напівживою – тоді вона смирна, або продовжити наповнювати цей світ вільною енергією.

Жіночий шлях – шлях довіри. В першу чергу своєю природою. Жіноча природа зовсім не зла. У тому, що трава ламає асфальт, – трава не винна. Не винен і асфальт. Просто трава – хоче жити і давати життя. Якщо жінка довіряє своїй природі – вона легко довіряє Світу і чоловікові в тому числі.У цьому випадку вона швидко виявляє, що її природа відносить звідки не треба і підносить куди треба. Якщо жінка перестає довіряти своїй природі, вона не може довіряти чоловікові. Вона втрачає орієнтири. Їй стає не зрозуміло, – що правильно, що не правильно, що істинно, що хибно. Коли вона перемикається на зовнішні орієнтири – неминуче втрачає внутрішні.Стає людиною другого сорту.

Але є одне але. Щоб довіряти своїй природі – потрібно абсолютна сміливість. Така сміливість в принципі неможлива в культурах, що замішані на страху. Сміливість ніяк не заважає інстинкту самозбереження, навпаки – доповнює його. У природі жінки зберегти життя, щоб дати життя і ненавмисно вбити будь-кого, хто заважає її життєвості. Якщо жінка віддається своїй природі, тоді вона починає любити у всю свою душу. Якщо не вистачає сміливості, жінка перемикається на шлях смирення. Шлях смирення – це чоловічий шлях. А далі за накатаним – хто не сховався, я не винна. Дивіться фільм «Нічний дозор» або «Жорстокий романс», – кому що ближче.

Тепер про чоловічий шлях. Сумне чоловіче відкриття «я нічим не володію» дає чоловікові необхідну свободу дій. Якщо чоловік нічим не володіє, – все що він може – тільки любити і діяти. Величезна кількість чоловічих історій освячено прекрасною темою: «Було та спливло». Візьмемо легендарну казку «Про старого, стару і Золоту Рибку». Ідея жіночого смирення так глибоко присутня у патріархальній культурі, що усі критики навперебій лають стару під різним філософським обґрунтуванням. А старий хоча лох лохом, – ніби не при справі. У цій історії саме старий сліпо довіряв старій, тому і виглядає таким ідіотом. Він ішов жіночим шляхом.

У багатьох містах я пропонував жінкам зобразити суть жіночого на папері. І бачив один і той же процес – одна з учасниць групи під заворожені погляди решти брала в руки олівець чи фломастер яскравого кольору і починала з насолодою замальовувати величезні простори паперу до тих пір …поки папір не закінчувався. Так і зі старою. Безумовно, – завданням старого було змиритися із неминучою втратою. Або старої – або Золотої Рибки. Тоді у нього з’являлася можливість сказати: «Не хочу більше – хочеш, – йди сама». Типовий подружній конфлікт. І тут вже момент жінці довіряти своїй природі. І може виявитися, що її природа понесе геть від такого старого, або навпаки – прокинеться довіра до нього, – ні отже ні, а може і вправду візьме сама невід та й з рибкою домовиться. Хто цих дівчат зрозуміє. Але може старий розсудити по іншому: «Та Бог з нею з Золотою Рибкою – зате стару розважив» . І то правда. І тоді з’являється можливість не корити стару, а сказати «Спасибі матінко, хоч нічого й не залишилося – зате відтягнулися по повній». Якщо чоловік нічим не володіє, у нього є здатність любити і необхідна свобода дій. Його не лякають втрати: «Бог дав – Бог взяв».

Історія з моєї практики. Співвласник бізнесу в один прекрасний день приніс дружині ключі від офісу. І сказав: «Я втомився махати неводом. Хочу з’їздити на курорт». І поїхав. Вона швиденько потрапила в автокатастрофу. Зауважте. З ним було все в порядку. Адже він її не обмежив – навпаки надав свободу. Вона ж могла вчинити точнісінько так само – передати ключі кому-небудь і виїхати разом з ним. Так у бізнеса з’явився б управляючий.

Тут вже її відкинута сила напала на неї саму. У моїй картині світу – він вчасно відчув, що пора рятувати своє життя. Коли з нею трапилася аварія, чоловік повернувся, почекав поки вона одужає і знову поїхав. У цьому суть високого чоловічого смирення. Хоча з боку здається божевіллям. Але тут є внутрішня згода з будь-яким результатом. Жінок такі чоловіки привертають – вони смиренні і вони вільні.

І в цьому суть чоловічого шляху. Йти куди хочеться йти, навіть якщо нікого не буде поруч і навіть якщо ніколи не дійдеш, – або дійдеш голим.