Оборонна система “Лінія Арпада”

    Фортифікації в Карпатах спішно створювалися  для оборони від наступаючої Червоної Армії. В ході будівництва виникла потреба побудувати ефективну лінію оборони з мінімальними затратами і в найкоротші терміни. Оборону на лінії Арпада вела 13-а піхотна дивізія 1-ї угорської армії. Лінія Арпада не була суцільною і складалася з окремих вузлів оборони. Всього ж на лінії Арпада тільки в межах 4-ого Українського фронту було побудовано 99 опорних пунктів, 759 ДОТів, 394 ДЗОТи, 439 відкритих вогневих рубежів, 400 км траншей і стрілецьких окопів, 135 км противотанкових перепон.

Українська ділянка

• Керешмезький напрямок. В Керешмезі (стара назва селища Ясіня) на площі в декілька десятків квадратних кілометрів розмістилося 50 ДОТів, велика кількість одномісних бетонних стрілецьких позицій, протитанкових надовбів, дротяних загороджень. Радянські війська змогли оволодіти даним укріпленим районом 28 вересня1944 року в ході Східнокарпатської військової операції, скориставшись обхідним маневромчерез Свидовецький хребет. Оборонці втративши до двох третин особового складу були змушені відступити з займаних позицій.
• Ужоцький перевал. Перед Ужоцьким перевалом також було створено потужний вузол оборони. На схилах гір було вирито багатоокопів, які підсилено 30 ДОТами і 60 ДЗОТами.
• Мукачівський напрямок. Не менш укрепленним вважався і мукачівський напрямок. Укріплення складалися з двох потужних вузлів оборони польового типу на перевалах і шести вузлів довгострокової оборони котрі «закривали» долину річки Латориця. Традиційні багаторядніпротитанкові надовби, мінні поля, лісові завали. 37 ДЗОТів і 95 ДОТів.
• Хустський напрямок. На хустському напрямку, до котрого відносится укріпрайон на околиці села Синевир, було разміщено 5 вузлів оборони за перевалами, і вузлом оборони польового типу по державному кордоні. «Закривалися» долини річок Теребля і Ріка. Від села Майдан до перевалу долина була перекрита одинадцятьма рядамипротитанкових надовбів, 40 ДОТами і 15 ДЗОТами.

Найпопулярнішою серед об’єктів військового туризму у Закарпатті є лінія Арпада. У ній найпрезентабельніша зона – Верхньої Грабівниці, де знаходиться 1,5-кілометровий тунель із боковими відхиленнями. Там зберігалась амуніція і зброя, були розташовані контрольні виходи, вентиляційні шахти. Це був військовий об’єкт, в якому були всі умови, щоб довго тримати оборону.
Якось, минулого літа ми  вибралися туди з колишнім заводським  колегою.
Об”єкт являє собой мережу тунелів всередині гори. Призначення об”єкту досі невідоме достеменно, принаймні тут думки Інтернету розходяться. Як і щодо розміру об”єкту. Розвідано і загальновідомо про кілометр-півтора ходів під землею. З того що облазили ми – на мій погляд з кілометр є, півтора – звучить явно завишено. Хоча під землею оцінювати відстань важко. Тунелі – від дуже вузьких до дуже широких – йдуть то рівно, то вгору, то вниз, мають виходи на поверхню. Виходи є різні – вертикальні і нахилені. Нахилені, напевне, для спрощення доставки припасів – пускаєш ящик, він сам їде, а там внизу ловлять. Виходи також укріплені, скоріш за все це колишні ДОТи, зв”язані з головним бункером. Всі ДОТи які бачили ми – підірвані вже після війни. Кімнат як таких, відокремлених дверима і ізольованих, всередині мало, великі тунелі схожі на прохідні кімнати.
Про об”єкт ходить чимало легенд – найперше про замасковані ходи до інших об”єктів лінії Арпада, які  надійно замуровані  після війни. Фактів про це наразі немає, або вони замовчуються. Оглянувши стіни зсередини, можна побачити декілька місця схожих на замуровані ходи. Одним словом, багато невідомого і досліджувати є що.

Об”кт у Грабівниці

---

Сільські мешканці побоюються, що в цьому об’єкті можуть бути заміновані приміщення і до сьогоднішнього часу.
Угорці будували цей бункер у 1939-му році. Саме в той час у селі Підполоззя булла розташована їхня дивізія. У селі ще дотепер стоять дві будівлі, які вони спорудили.
Головний вхід до бункера був дуже добре продуманий інженерами. Це можна побачити, підійшовши до входу. Потужна бетонна стіна серед пагорба та залізні двері, які залишилися з тих часів свідчать про надзвичайний об’єкт, який ховався за ними.
86-тирічний Іван Сивній, житель сусіднього села, пригадує, що під час будівництва бункера до нього навіть проклали вузькоколійку.
За словами місцевих жителів, у бункері аж до приходу  радянського війська розміщувалися склади, їдальня, спальні приміщення та навіть церква. Місцеві жителі припускають, що ці склади замуровані і заміновані. Подейкують, з цього бункера йшли підземні ходи до інших укріпрайонів, наприклад, Ужоцького, інші варіанти – що є підземний тунель, який веде до Нижніх Воріт. Важко повірити в таке, але все може бути. Достовірна карта підземелля знаходиться в Угорщині, і можливо колись все таки ми зможемо дослідити, куди ж все-таки ведуть підземні тунелі з бункера.
Цей об”єкт, за словами місцевих жителів,/ хоча ,як вже наведено мною нижче , вони  нічого не могли бачити і не знали, бо ж ніхто живий з будівельників не залишився/ мав 7 поверхів вниз, під землю. Тунелі шириною близько 70 см заввишки 1.9 метра, великі галереї близько 2.5 м у висоту, і близько 3 м у ширину,
Місцевих жителів до будівництва бункера не пускали – усі роботи виконували військовополонені під керівництвом і конвоєм мадярів. З одного до іншого приміщення бункера ведуть вузькі проходи.  До цього часу на окремих стінах видніються залишки комунікацій та дощечки, на котрих висіли лампи. З бункера є три запасні виходи, котрі ведуть назовні через люки, що знаходяться посеред галявин, Бункер має три поверхи, які на сьогоднішній день доступні для огляду та вивчення.
І з часу приходу радянської влади і аж до розвалу СРСР бункер формально знаходився під опікою військових. Усі входи опломбували, до підземелля ніхто з місцевих доступу не мав.

Запасний вихід з бункерів

Сьогодні майже кожного дня 200–300 угорців відвідують об’єкти військового туризму, і особливо лінію Арпада. Повз неї тоді проходила єдина дорога з Нижніх Воріт на Мукачево.  Є об’єкти повністю знищені, в декотрих радянська влада зробила косметичний ремонт. Деякі об’єкти не сертифіковані, інші – розграбовані,  є об’єкти, що були засекречені, є місця масового розстрілу євреїв, що були в Закарпатській області. туристичний маршрут.

У селі Гукливий Воловецького району– угорська назва Zugo, знаходиться єдиний в Україні та країнах СНД мілітарі-отель «Грінгоф», де знаходилася ставка угорської армії.   Тут проходив «мукачівський напрямок» лінії Арпада. Укріплення складалися з двох потужних вузлів оборони польового типу на перевалах і шести вузлів довгострокової оборони котрі «закривали» долину річки Латориця. Загалом збереглися залишки: 35 дзотів, 95 дотів, 8 ліній протитанкових споруд, стоні вогневих точок, 6 протитанкових ровів, 4 полоси мінних полів, ескарпи, лісові завали.

Вхід до півторакілометрової системи лінії Арпада