В Україну прийшов астрологічно і вже крокує впевненою ходою новий 2013 рік. Природа скрасила пережиті страхи, пов’язані з кінцем світу за календарем Майя, та стреси після тріскучих морозів. Новорічні святкові дні в країні давно не вирізнялися різноманітністю – фільми радянської доби, розважальні програми та мюзикли російського виробництва. Вони не балують глядачів свіжими обличчями, скільки б кнопок телевізора ви не перемикали. Одні й ті ж обличчя на всіх каналах веселили народ жартами, що часто опускалися нижче плінтуса. Говорити про українську сутність совково-совєтських новорічних святкувань в останні дні Різдвяного посту якось уже навіть непристойно. Новий рік відданий на відкуп творцям “руського міра” і місця Україні в ньому нема. Як і не видно бажання виробляти власний продукт до новорічних свят і лише канал ТВі намагається протистояти цьому наступу. Він подарував у різдвяний вечір справжнє свято коляди, сприяючи відродженню українських традицій.
З приходом до влади Януковича ми все глибше занурюємося у царину радянської епохи з її пропагандою та використанням телебачення для промивання мізків: як добре в країні все покращується та стабілізується. Але з цінностями, що пропагуються владою, неможливо прожити у країні, де бал правлять олігархи та “сім’я” Януковича.
Рік, що вступив у свої права, стане серйозним випробуванням для України. І це не тільки пов’язано з економічною кризою, яку уряд “професіоналів”, складений з людей старшого сина Президента та Ахметова, мав би долати, але він з їх рівнем зможе лише поглибити. І очікувати підтримки у таких умовах з боку Міжнародного валютного фонду та інших фінансових установ досить складно. Реформаторські почини влади в економічно-податковій сфері геть розігнали потенційних інвесторів, тому припливу інвестицій годі очікувати.
Економічний спад, скоріш за все, продовжиться і в зміїному році. Бажання влади вижити за рахунок простого українця все більше буде наштовхуватися на зростання негативних тенденцій до неї та її представників з Банкової та Грушевського. Парламенту теж не варто очікувати на спалах народної любові, хоч термін його повноважень мізерний. Не безхмарні перспективи і у національної валюти – гривні. Їй вже не один місяць обіцяють девальвацію, за відсутності позитивних тенденцій в світовій економіці такі твердження не виглядають такими вже й нереалістичними. Та й до відродження власного виробництва будь-яких рухів владних мужів поки не видно. І девальвація гривні вигідна, в першу чергу, олігархам, то вже у найближчій перспективі і так невисокі зарплати і пенсії знеціняться, а купівельна спроможність населення зовсім впаде. Небажання влади перейматися проблемами громадян може створити немало проблем аж до позачергових парламентських виборів, хоч такі варіанти малоймовірні, бо Верховна Рада нині найменше впливає на економіку країни. Інфляційний маховик може боляче вдарити по статках громадян та їх спроможності сплачувати комунальні послуги, що обов’язково викличе кризу платежів.
Вступ у силу значної кількості законодавчих актів з 1 січня, що безпосередньо зачіпають інтереси більшості громадян, також не буде сприяти суспільному спокою в державі. Як не сприяють цьому політичні в’язні, які стали однією з ознак президентства Віктора Януковича. І шансів вийти на свободу в новому році у Юлії Тимошенко та Юрія Луценка зовсім не багато, хоч світова спільнота постійно вимагає їх звільнення. Невизначеність влади у майбутніх перспективах країни змушує її маневрувати між Митним та Європейським Союзами. Останній має власні проблеми, пов’язані з кризовими явищами в європейських країнах, продовжує перейматись перспективами України, незважаючи на всі негативні явища, які генерує владний режим Януковича.
Втрачений минулий рік у євроінтеграційному розвитку країни в Брюсселі обіцяють компенсувати перспективами безвізового режиму та підписанням поглибленого асоційованого членства в Європейському Союзі. Україна, що стала головувати в ОБСЄ, отримала цей шанс після Помаранчевої революції. Нині вона має реальну можливість використати його для розвитку власних ініціатив, але поки все складається, як завжди.
Парламент, який не має стійкої більшості, може стати каталізатором протестних дій. В опозиції з’являється реальний шанс відстоювати втрачені після виборів позиції і спробувати знову перехватити ініціативу. Вибори в Києві мають стати перевіркою на здатність опозиційних лідерів поступатися задля досягнення поставленої мети – відсторонення від влади режиму Януковича. В його руках сконцентровані усі владні повноваження, а країна стогне, очікуючи на зміни, без них неможливий рух уперед. Корупція та беззаконня, що стали родимою плямою нині діючої влади, все більше роз’їдають суспільство. Його пробудження, для якого з’являється реальний шанс, може стати тим позитивним сигналом, який сприятиме відродженню громадянського суспільства в країні.
Україна має стати не годівницею для “сім’ї” та наближених олігархів, а рідною домівкою для всіх її громадян.
З Різдвом Христовим та Новим 2013 роком!
Оставить комментарий