Україна для людей. Надприбутковий бізнес: бути обранцем
|
Депутати заробляють мільйонні статки на політичній зраді, лобізмі і просуванні своїх підприємств на тендері держзакупівель.
Як пише “Фокус”, “відбити виборчу кампанію можна вже в перші місяці депутатської роботи.
Для цього необхідні авторитет, зв’язки у верхах і політична гнучкість”.
В якості прикладу журналісти наводять заробіток на переході з однієї депутатської фракції в іншу.
За даними видання, в минулому скликанні за перехід до іншої політичної сили, синхронне голосування і навіть відсутність на важливому голосуванні переговорники обіцяли до $10 млн.
Про надходження подібних пропозицій заявляли опозиційні депутати Олесь Доній, Віктор Уколов, Володимир Ар’єв.
У новому скликанні депутат від “УДАРу” Сергій Каплін заявляв, що отримав пропозицію стати “тушкою” за $5 млн. Його колезі по фракції Федору Негою обіцяли сприяння бізнесу, дотації округу, вирішення питань на рівні губернатора і органів внутрішніх справ.
Ще одним джерелом неофіційного заробітку депутатів може стати написання запитів. За цю послугу можна отримати до $10 000.
До депутатського запиту може додаватися “абонемент” – комплекс додаткових послуг.
Приміром, супровід запиту виступом з парламентської трибуни, за даними редактора видання “Наші гроші” Олексія Шалайського, буде коштувати близько
$5 тисяч, виїзд депутата на місце події – до $10 тисяч.
Лобіювання законопроектів може принести депутату до $100 тисяч за закон.
До переліку послуг входить написання законопроекту, його реєстрація, узгодження в профільному комітеті, прийняття в залі Верховної Ради і подальше забезпечення документа підзаконними актами уряду.
До головних лобістів можна віднести депутата від “Батьківщини” Сергія Терьохіна, пише “Фокус”.
“Він відомий як людина, яка може добитися проведення через парламент потрібного економічного законопроекту і заручитися урядовою підтримкою, причому за будь-якого складу Кабміну”, – йдеться в статті.
Один з найприбутковіших видів бізнесу – державні тендери. На держзакупівлях накручують до 40% вартості, а на проведенні одного тендера можна отримати до $10 000 без урахування підприємницького прибутку.
Для того, щоб заробляти на тендерах, депутату необхідно мати зв’язки в уряді та виконавчій владі, авторитет в регіоні і бути близьким до бізнесу.
У Верховній Раді, на думку політолога Володимира Фесенка, є не більше десятка людей, які відповідають цим умовам, а значить, здатних заробляти на держзакупівлях.
До їх числа можуть належати голови деяких комітетів, здатних впливати на законодавчу політику. Рядові ж парламентарі можуть підробити, отримавши свій відсоток, приміром, за знайомство бізнесмена з чиновником, відповідальним за проведення тендеру.
Ще один вид депутатського бізнесу – субвенції та дотації.
Коли народний депутат Олег Ляшко працював заступником голови бюджетного комітету, він був у числі депутатів – лідерів з вибивання дотацій і субвенцій, розповів один з колишніх членів комітету.
Ляшко тоді міг би непогано заробити на відкатах, попередньо домовившись про винагороду за фінансові вливання в регіон з місцевим керівництвом. Суми, що виділяються на певну програму, коливаються в межах десятків мільйонів, тому навіть 5% від траншу є значним доходом.
Сам депутат отримання багатомільйонних дотацій називає результатом наполегливої праці.
Крім всіх перерахованих способів заробітку, депутати отримують офіційну зарплату та різні надбавки. У цілому офіційний дохід народного обранця доходить до 200 000 гривень на рік.
Оставить комментарий