Діалог з країною, чи театралізоване дійство?

Діалогу з країною у Януковича відверто не вийшло. Це був швидше монолог господаря перед вдячними підданими. Театралізоване дійство. Моновистава на одну дію.

Людей з різних куточків країни ретельно підібрали таким чином, аби ніхто в жодному разі не сказав нічого зайвого. Ніхто й не сказав. Гострих запитань до Януковича фактично не було. Більше того, не було й навіть просто більш-менш змістовних запитань, які б потребували відповіді глави держави, висвітлення ним стану речей в країні.

Треба відзначити, що і сам Янукович не дав жодних чітких і серйозних відповідей, не спрямував суспільству суттєвих месседжів щодо ситуації в країні. Не сказав президент ані про стан економіки і перспективи для бізнесу, ані про фінансову ситуацію, золотовалютні резерви і умови збереження стабільності національної валюти. Хіба що пообіцяв не піднімати ціни на газ для населення, але це далеко не новий месседж, який, до того ж, демонструє, що Україна таки не домовилася з МВФ про поновлення кредитування.

Зовнішньополітичне питання також розкрите Януковичем на “двійку”. Перед самітом Україна – ЄС можна було б дати й чіткіші повідомлення, ніж скарги на Європейське енергетичне співтовариство за невтручання у газове протистояння з Росією. Щоправда вперше президент чітко сказав про відмову України платити “Газпрому” 7 мільярдів доларів. Утім, це рішення читалося й до слів Януковича.

Месседж щодо політв’язнів взагалі не можна сприймати без сміху зі сльозами на очах. Сказати, що пропозиція прибрати камери від Тимошенко – це не відповідь на проблему політично мотивованого судочинства, означає, не сказати нічого. Словом, президент говорив довго і, у кращих традиціях політиканства, примудрився не сказати нічого.

Звісно, цей захід “спілкування із країною” не носив, та й за нинішніх авторитарних тенденцій, і не міг носити, характеру звіту глави держави перед суспільством. Проте не можна сказати також, що це була піар-акція Януковича.

Адже не можна справити враження на суспільство порожньою балаканиною ні про що. Та й, судячи з відгуків у соціальних мережах, монолог Януковича став, швидше, приводом для нової хвилі жартів із нього, ніх ефективним іміджевим ходом.

Скидається на те, що захід “Діалог з країною” робився не для суспільства і не для засобів масової інформації. Він робився для самого Януковича. Аби він міг помилуватися собою у спілкування із ретельно підібраними представниками “народу”.

Здається, президентові запали в душу улесливі слова жіночки з Кіровограду про те, що “ми стали жити більш краще”.

Так вже функціонує людська свідомість: залишає в пам’яті лише приємне. Наразі Януковича продовжують тримати у теплій ванній враження, що все добре, а він – президент потужної країни із ситим, задоволеним і вдячним йому народом.

Тож можна не сумніватися, що до Брюсселя Янукович поїде в гарному гуморі, переконаний, що люди його люблять і, сидячи на кухня, невтомно дякують за галопуюче “покращення”.

Там правда президентові настрій дещо зіпсують. Проте це буде потім… Якщо він, звичайно, спробує почути європейців, а не залишиться знову глухим до їхніх месседжів.