Держава минулого року надала 13.5 млрд. грн. дотацій вуглепрому. У галузі перевиробництво. І приватні теплоелектростанції, що контролюються холдингом «ДТЕК», відмовляються купувати вугілля, вироблене державними шахтами. «ДТЕК» має власну сировинну базу і намагається диктувати державі правила гри на електроенергетичному ринку.
Дмитро Марунич, Співголова Фонду енергетичних стратегій
Минулий рік демонстрував позитивну динаміку роботи підприємств вуглепрому та теплової енергетики. Видобуток енергетичного вугілля зріс на 7% – до 61,3 млн. т. Виробництво електроенергії на теплових електростанціях збільшилося на 7,1%, Саме вони в якості палива використовують вугілля.
Споживання електроенергії у 2012 році залишилося на рівні 2011-го. Промисловість скоротила споживання електрики на 3% (на 2 млрд. кВт/год), а населення і комунальний побут, навпаки, збільшили його на 2 млрд. кВт/год. При цьому комерційні споживачі додали до цієї цифри ще 0,5 млрд. кВт/год. Одночасно, у 2012 році у 1,5 рази збільшився експорт електроенергії.
І наприкінці року керівник «ДТЕК» Максим Тимченк заявив, що очолювана ним компанія експортувала закордон через лінії електропередач близько 5 млн. т. вугілля.
У 2012 році держава приватизувала значні потужності у сфері виробництва електроенергії. Енергохолдинг «ДТЕК», що належить Ренату Ахметову, став власником контрольних пакетів «Західенерго», «Дніпроенерго» та «Київенерго». Ще з початку 2000-х «ДТЕК» контролює генеруючи компанію «Східенерго». А наприкінці 2011-го держава віддала в концесію «ДТЕК» цілісні майнові комплекси державних підприємств «Ровеньки-» та «Свердловантрацит».
В результаті, державні вуглевидобувні підприємства у 2012 році скоротили видобуток енергетичного вугілля на 42,8% – 17,7 млн. т. «ДТЕК», в свою чергу, суттєво збільшила видобуток. Сьогодні «ДТЕК» видобуває 47% всього енергетичного вугілля в Україні і поставляє його на власні теплові електростанції.
Частка продукції останніх у загальному обсязі виробництва електроенергії теплоелектростанціями після приватизаційних конкурсів 2012 року перевищила 67%.
Робота на склад
Кризи перевиробництва у вітчизняній вугледобувній галузі подекуди спостерігалися і раніше. Так, у квітні минулого року держпідприємство «Вугілля України» накопичило на складах близько 400 тис. т нереалізованої продукції.
Уряд втрутився і ситуацію “владнали”. Близько 50 тис. т вугілля придбала компанія «Метінвест», 40 тис. т – «АрселорМіттал Кривий Ріг». Ще 200 тис. т зголосилася придбати група невідомих трейдерів, які планували переробити вугілля на давальницьких умовах. Одночасно проблеми виникли у інших вуглевидобувних підприємств. Голова ради орендарів шахти ім. Засядька Юхим Звягільський скаржився тоді, що допомагаючи державі, «АрселорМіттал Кривий Ріг» скоротив закупівлі в його підприємства, в результаті чого на складах накопичилося 40 тис. т нереалізованого вугілля.
Конфлікт з постачанням вугілля для металургів у минулому році був лише прологом. Справжньої гостроти ситуація набула на початку 2013 року у секторі поставок енергетичного вугілля для теплоелектростанцій. У результаті «стахановських темпів» роботи вуглевидобувників на складах електростанцій на 1 січня 2013 року накопичилося 5,8 млн. т вугілля (на 1 січня 2012 року – близько 4 млн. т).
Варто зазначити, що минулого року, попри перевидобуток, обсяг дотацій вуглепрому з держбюджету становив 13,5 млрд. грн., а обсяг збутої продукції – 19 млрд. грн. (без ПДВ).
Звичайна справа, що менеджери «ДТЕК» були зацікавлені у максимальному використанні власної сировинної бази для завантаження теплоелектростанцій. В результаті, вони запропонували державній компанії «Вугілля України» купувати вугілля «газової групи» за ціною близько 500 грн./т. Враховуючи той факт, що раніше ціна тони такого вугілля сягала 1900 грн./т, пропозиція дорівнювала відмові купувати продукцію держпідприємства. Одночасно, джерела на ринку говорять про те, що власним вуглевидобувним підприємствам «ДТЕК» сплачує цілком адекватну ціну.
Статистичні дані за січень 2013 року засвідчили, що проблеми зі збутом продукції призвели до суттєвого зменшення видобутку – на 6,7% порівняно з відповідним періодом минулого року. При цьому державні вугледобувні підприємства скоротили обсяг виробленої продукції найбільше – на 12,4%.
Спад виробництва пояснюється стагнацією економіки країни: теплові електростанції у січні поточного року зменшили обсяги виробництва електроенергії на 5,6% порівняно з січнем 2012 року.
До моменту приватизації на ТЕС «Західенерго» та «Дніпроенерго» поставляли 2 млн. т вугілля на рік, що забезпечувало стабільну роботу кількох десятків копалень у Львівській, Донецькій та Луганській областях. У держпідприємства не було іншого виходу, крім розпочати роботу на склад.
Вміст сірки у вугіллі «газової групи» перевищує 3%, що робить його непридатним для експорту за кордон. В результаті, у вугледобувних регіонах всерйоз заговорили про готовність шахтарів до страйків.
Шахта за 1 грн
Можна припустити, що «ДТЕК» обрав вдалий час для пресингу на державну компанію «Вугілля України». У уряді обговорюють механізми майбутньої приватизації низькорентабельних державних копалень. Розглядаються варіанти продажу під інвестиційні зобов’язання (подекуди за символічну 1 грн.) або концесії.
Цілком реальним виглядає варіант, що енергетична імперія Ахметова найближчим часом «приросте» черговими вугледобувними активами, за які не треба буде сплачувати реальні кошти.
Вирішити проблему збуту вугільної продукції у майбутньому можна шляхом реалізації програми переведення українських ТЕЦ з газу на вугілля, про що раніше неодноразово заявляли українські чиновники. Ще влітку 2012 року Прем’єр Микола Азаров заявив про наміри України скоротити закупівлю дорогого російського газу, зазначаючи, що Україні вигідніше «спалювати вугілля». Імпорт газу таки зменшився за підсумками року, але вугільній галузі це не допомогло.
Вугілля замість газу?
Однак для переведення ТЕЦ на використання водно-вугільної суміші замість газу потрібні значні кошти та час. Поки що гальмує навіть пілотний проект з переведення Сєвєродонецької ТЕЦ із використанням китайських технологій. За неофіційною інформацією, енергетики стикнулися із проблемою якості українського вугілля, яке використовується для підготовки водно-вугільної суміші.Крім того, перехід ТЕЦ з екологічно чистого газу на вугілля, що спричинить значне забруднення атмосфери неминуче викличе спротив з боку окремих місцевих громад.
Та й чи є сенс переобладнувати ТЕЦ, якщо Україна вирішила добувати сланцевий газ?
Оставить комментарий