Лікуємо одне – помираємо від іншого

У Державній лікарській службі України підрахували, що за станом на початок 2013 року в нашій країні працює близько 20 тисяч аптек і аптечних пунктів. За словами глави Держлікслужби Олексія Соловйова, за минулий рік кількість аптек зросла на 3,5% і склала 14,8 тисячі, а в сільській місцевості – на 7% і склала 3,4 тисячі. Навантаження на одну аптеку в містах у середньому 2200 осіб, у сільській місцевості – 2900 чоловік. 

Що стосується асортименту, то, за словами Соловйова, у вітчизняних аптеках реалізується 5-9 тисяч торгових найменувань, з яких 250 призначені для профілактики і лікування ГРВІ та грипу.

«70% всіх коштів – безрецептурні ліки. Переважно вони «призначаються» безпосередньо самим пацієнтом, і, насамперед, під впливом досить агресивної реклами в ЗМІ, яка подає інформацію так, що той чи інший препарат вкрай необхідний у принципі здоровій людині, або через працівників аптечних мереж чи порадившись із сусідами», – сказав глава Держлікслужби і закликав людей не займатися самолікуванням, не закуповувати ліки про запас і нагадав, що медикаменти повинен призначати тільки лікар.

У свою чергу голова парламентського Комітету з питань охорони здоров’я, нардеп від ПР Тетяна Бахтєєва повідомила ForUm‘у, що лише торік українці купили 1 млрд 260 млн упаковок ліків. У середньому кожен українець (включаючи немовля) за рік придбав близько 30 упаковок лікарських препаратів і витратив на них понад 600 грн. При цьому дві третини ліків було придбано для самолікування – а це близько 12 млрд грн.

Вона підкреслила, що українці часто навіть не підозрюють, що безрецептурний препарат може бути небезпечний, приймають його самі і «пригощають» ближніх: «Елементарний приклад: всім відомий безрецептурний препарат – ацетилсаліцилова кислота (аспірин). Для людей, які не мають проблем зі шлунком, – це хороший протизапальний, аналгетичний і жарознижуючий засіб. А у людини, яка страждає виразковою хворобою, він може спровокувати загострення і навіть викликати кровотечу. Ацетилсаліцилова кислота навіть у невеликих дозах зменшує виведення сечової кислоти з організму, що може стати причиною гострого нападу подагри у схильних пацієнтів. Тому завжди треба пам’ятати, що будь-які ліки – це отрута у терапевтичній дозі».

Лікуємо одне – помираємо від іншого

Парадоксально, на думку Бахтєєвої, і те, що структура споживання лікарських засобів (особливо останнім часом) зовсім не відповідає структурі захворюваності та смертності населення.

Так, від захворювань серцево-судинної системи щодня помирають у середньому півтори тисячі людей, а за рік – 450 тисяч. Онкологічні захворювання забирають життя 250 осіб за день (90 тисяч за рік). Так звані зовнішні причини, тобто травми та отруєння, щодня вбивають 160 осіб (на рік – 60 тис.), а максимальний обсяг аптечних продажів складають засоби, що впливають на травну систему й метаболізм (мезим, фестал, еспумізан), засоби, що діють на респіраторну систему (колдрекс, амізон, арбідол). У рейтингу брендів лікарських засобів за обсягом аптечних продажів у грошовому вираженні у всіх регіонах присутній актовегін, також до ліків, що найбільше продаються в багатьох регіонах, відносяться кардіомагніл, есенціале і но-шпа.

«Найчастіше продаються препарати, які широко розрекламовані по телебаченню і в інших засобах масової інформації. Населення займається самолікуванням придуманих під впливом реклами хвороб і абсолютно не знає справжнього стану свого здоров’я. Люди купляють препарати від одних хвороб, а вмирають зовсім від інших. Адже ніхто з людей, які віддають перевагу дізнаватися про «чудодійні» препарати з реклами, навіть не замислюється, наскільки небезпечно приймати препарати, не знаючи справжнього стану свого організму. І вимоги до реклами повинні бути дуже жорсткими», – впевнена головний медик парламенту.

Люди, будьте пильні!

Фахівці впевнені, що до самолікування українців багато в чому підштовхує реклама. І прогрес вже навіть у тому, що з 14 липня 2012 року в Україні дозволена реклама тільки тих безрецептурних препаратів, які не внесені Міністерством охорони здоров’я до переліку ліків, заборонених до реклами. У цьому списку 326 найменувань безрецептурних лікарських засобів, причому не лише імпортних. 140 позицій – препарати вітчизняного виробництва.
Ті ж засоби, які не потрапили до списку МОЗ, рекламувати можна, але за правилами. Згідно зі змінами до законодавчих актів у сфері охорони здоров’я щодо посилення контролю над обігом лікарських засобів, які нещодавно набули чинності, реклама повинна супроводжуватись попередженням: «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я». Текст має займати не менше 15% площі/тривалості всієї реклами.

І все таки, це стосується офіційної реклами. Заборонити «сарафанне радіо» та інші види пошуку плацебо на законодавчому рівні просто неможливо. Тут, як мовиться, людина сама повинна вирішувати, чи варто їй кидати гроші на вітер, купуючи абсолютно непотрібні препарати, які до того ж можуть нашкодити.

Тим же, хто ще сумнівається, – інформація до роздумів. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) констатує, що смертність від неправильного та неконтрольованого прийому ліків посідає п’яте місце в світі. Більш того, здоров’я населення планети продовжить погіршуватися. І в майбутньому до летального результату зможе призвести будь-яка подряпина, оскільки через неконтрольований, неправильний прийому ліків уже зараз бактерії стають стійкими до медпрепаратів, а багато антибіотиків перестають працювати. Тим часом випадки передозування лікарських засобів зустрічаються досить часто, і один із семи призводить до хронічних захворювань або навіть інвалідності. А значить…