Гамірні ягоди

…У густому сосновому лісі, в урочищі Степанському, що біля села Немовичі гамірно, як на базарі. На годиннику шоста година ранку, а у відерцях збирачів уже синіють ягоди. (more…)

Все буде добре

Уже третій день вулицями містечка тихесенько хазяйнувала весна. Я голосно вмикав музику і не чув її. Пив гарячу каву біля вікна,обійнявши обіруч маленьку кружечку з написом “Лаве”,обпікся і глянув за скло. Завіконня було вщерть залите сонячним промінням,на деревах бубнявіли листочками дерева,діти весело щебетали,гойдаючись на гойдалках. І враз стало так радісно на душі. Наче хтось перехилив величезну сонячну миску і налив її по вінця передчуттями щастя. (more…)

Цей «хтось один» в переважній більшості – чоловіки

«Вони жили довго й щасливо і померли в один день», – на жаль, ці слова сьогодні швидше можна віднести до якоїсь казки, ніж до реального життя. Бо якщо й щасливо, в мирі і злагоді живе подружжя, то дуже часто хтось один раніше йде у потойбічний світ. І цей «хтось один» в переважній більшості – чоловіки. (more…)

Статті

http://savchyn.eto-ya.com/category/statti/

Розмови у немовицькій забігайлівці

Заробітчани.

20 Трав. 2010Влада і політика.Общество


Вечорами у забігайлівці біля Немовицького сільського клубу ніде присісти. Відвідувачі- переважно чоловіки. Сидять з горілкою і пивом. Якось вдалося примоститися до двох хлопців. Слово за слово і зав”язалась розмова про сільське життя- буття. (more…)

Вівчарська бувальщина

Більш , як тридцять років живу в гірській місцевості,а все якось не приходилось побачити, як на полонинах  живуть чабани,що з травня по жовтень ватажать у горах і щодня яким загрожує небезпека,адже популяція вовків-сіроманців цими роками перевищує норму втричі. (more…)

Так,це була Вона

Поїзд підійшов до перону. Я вийшов з вагона. Сіявся холодний квітневий дощ. Пасажири намагались швидше сховатися у приміщенні вокзалу. Я рушив слідом, щоб перечекати негоду. Поспішати було нікуди — додому йти не хотілось.

   200px-er2_emu.jpg  (more…)

Первісний вчитель Немович

Було це дуже давно, коли Полісся ще не називали ні Поліссям, ні Підліссям.Може й називали б, але  ще не знали, як воно називається. Це був край безкінечних боліт, непрохідних лісів, повноводних озер і річок з крутими берегами, поцяткованими норами, в яких ховалися “пічкурі” і змії. Пологі береги озер    густо поросли високим очеретом, а трохи  далі, ближче  до горизонту, здіймалися, мов високі руді стіни, розмиті рікою обривисті схили  глиняних пагорбів, дрімучі ліси покривали їх. (more…)

Повінь до дамби

Дамбу в Немовичах побудували недавно. А тоді, коли ще вона не заважала текти річкам , десь наприкінці березня, коли у верхів’ї Случі почнуть танути сніги, маса води  швидко наповнює береги і прискорює свою течію. Не проходить і тижня, як вже  луги покриті водою. (more…)

Доля сусідки

Якщо є можливість для зловживання, неминуче знайдеться той, хто зловживатиме. У цьому, я за своїх 50- з лишком років свідомого життя, переконався не один раз. (more…)