Унікальна своєрідність Полісся, зокрема його української частини, стала умовою формування локальних культурно-територіальних регіонів, хоча субетносами їх можна визначати дуже обережно. Але те, що вони стали, з одного боку, своєрідним консервантом давньої культури, а з іншого – питомими трансформаторами цього природного краю, сумнівів не викликає. (more…)
Навіть поверхово глянувши на географічну карту Європи, відразу помітимо на ній коричневу підкову Карпатських гір. Десь там,у захистку цієї підкови знаходиться центр Європи,тут живляться цілющими полонинськими потоками Тиса, Латориця і Уж… (more…)
Перший клас, перший випуск, перше кохання, народження первістка… і так по колу: перший клас дитини, перший випуск чада… Усе важливе, що вперше. Та як тільки ми починаємо переживати щось частіше, воно дуже швидко перетворюється на рутину. (more…)
Не знаю, чи можна мене пробачити. Напевно,що так. Кажуть, що серце материнське може вибачити все, будь-яку витівку та образу рідної дитини.Я вже в літах,маю внучок і дуже добре розумію батьківські почуття. Я всього-на всього один із трьох твоїх рідних синів, який загубився у світі життя. І вже не зможете Ви, мамо мене вивести з цієї пітьми,бо Ви предстали перед Богом на останній суд. (more…)
Звернемось до трактату- «Історія Христової Церкви в Україні». Схематично ж можна нагадати, що Київська митрополія була створена завдяки багатовіковій праці візантійських місіонерів на північ від Чорного моря не пізніше 1037 р. Коли саме — ніхто з істориків не зможе сказати, — існують лише гіпотези. Але вже 1037 р. в Києві закладається Софійський собор (залишу археологам доводити більш раннє датування), тож і митрополича кафедра мала остаточно затвердитися в Києві. Характерно, що в княжі часи поряд із Софією Київською будуються Софійські собори в Полоцьку й Новгороді Великому — як архієпископські кафедри. Тож для етнічних меншин у Київській митрополії було передбачено власні архієпархії. (more…)
Мабуть для кожного рано чи пізно, але обов”язково настає та мить,коли приходить переосмислення свого життя. Переконуєшся в тому, що не можна нам, нашим людям поблажок робити, а то вони нині до церкви ходять тільки по великих празниках. Кожен міркує собі:-”Для чого спішити, якщо покаятися ніколи не пізно?” (more…)
Малоросійство починається там, де втрачена національна гідність. Мабуть, це мав на увазі Олександр Довженко, коли писав у “Щоденнику”, що на Європейському континенті ми є єдиним народом, який не вивчає своєї історії. Після дев’ятнадцяти літ незалежності доводиться робити сумний висновок: ми не тільки не знаємо своєї історії, а й не поважаємо себе. Українець, який зросійщився, не стане росіянином, але й не залишиться українцем. (more…)
Уже третій день вулицями містечка тихесенько хазяйнувала весна. Я голосно вмикав музику і не чув її. Пив гарячу каву біля вікна,обійнявши обіруч маленьку кружечку з написом “Лаве”,обпікся і глянув за скло. Завіконня було вщерть залите сонячним промінням,на деревах бубнявіли листочками дерева,діти весело щебетали,гойдаючись на гойдалках. І враз стало так радісно на душі. Наче хтось перехилив величезну сонячну миску і налив її по вінця передчуттями щастя. (more…)
«Вони жили довго й щасливо і померли в один день», – на жаль, ці слова сьогодні швидше можна віднести до якоїсь казки, ніж до реального життя. Бо якщо й щасливо, в мирі і злагоді живе подружжя, то дуже часто хтось один раніше йде у потойбічний світ. І цей «хтось один» в переважній більшості – чоловіки. (more…)
© 2024 Пульс UA · RSS записів · RSS коментарів · Працює на движку WordPress · Тема «Це Я +»
