Звернемось до трактату- «Історія Христової Церкви в Україні». Схематично ж можна нагадати, що Київська митрополія була створена завдяки багатовіковій праці візантійських місіонерів на північ від Чорного моря не пізніше 1037 р. Коли саме — ніхто з істориків не зможе сказати, — існують лише гіпотези. Але вже 1037 р. в Києві закладається Софійський собор (залишу археологам доводити більш раннє датування), тож і митрополича кафедра мала остаточно затвердитися в Києві. Характерно, що в княжі часи поряд із Софією Київською будуються Софійські собори в Полоцьку й Новгороді Великому — як архієпископські кафедри. Тож для етнічних меншин у Київській митрополії було передбачено власні архієпархії. (more…)
Мабуть для кожного рано чи пізно, але обов”язково настає та мить,коли приходить переосмислення свого життя. Переконуєшся в тому, що не можна нам, нашим людям поблажок робити, а то вони нині до церкви ходять тільки по великих празниках. Кожен міркує собі:-”Для чого спішити, якщо покаятися ніколи не пізно?” (more…)
Без будь яких сексотів, які глибоко законспіровані в першому ліпшому селі легко можна виявити тих хто гонить горілку на “продаж”. (more…)
…У густому сосновому лісі, в урочищі Степанському, що біля села Немовичі гамірно, як на базарі. На годиннику шоста година ранку, а у відерцях збирачів уже синіють ягоди. (more…)
Малоросійство починається там, де втрачена національна гідність. Мабуть, це мав на увазі Олександр Довженко, коли писав у “Щоденнику”, що на Європейському континенті ми є єдиним народом, який не вивчає своєї історії. Після дев’ятнадцяти літ незалежності доводиться робити сумний висновок: ми не тільки не знаємо своєї історії, а й не поважаємо себе. Українець, який зросійщився, не стане росіянином, але й не залишиться українцем. (more…)
Уже третій день вулицями містечка тихесенько хазяйнувала весна. Я голосно вмикав музику і не чув її. Пив гарячу каву біля вікна,обійнявши обіруч маленьку кружечку з написом “Лаве”,обпікся і глянув за скло. Завіконня було вщерть залите сонячним промінням,на деревах бубнявіли листочками дерева,діти весело щебетали,гойдаючись на гойдалках. І враз стало так радісно на душі. Наче хтось перехилив величезну сонячну миску і налив її по вінця передчуттями щастя. (more…)
«Вони жили довго й щасливо і померли в один день», – на жаль, ці слова сьогодні швидше можна віднести до якоїсь казки, ніж до реального життя. Бо якщо й щасливо, в мирі і злагоді живе подружжя, то дуже часто хтось один раніше йде у потойбічний світ. І цей «хтось один» в переважній більшості – чоловіки. (more…)
© 2025 Пульс UA · RSS записів · RSS коментарів · Працює на движку WordPress · Тема «Це Я +»
