Не знаю, чи можна мене пробачити. Напевно,що так. Кажуть, що серце материнське може вибачити все, будь-яку витівку та образу рідної дитини.Я вже в літах,маю внучок і дуже добре розумію батьківські почуття. Я всього-на всього один із трьох твоїх рідних синів, який загубився у світі життя. І вже не зможете Ви, мамо мене вивести з цієї пітьми,бо Ви предстали перед Богом на останній суд. (more…)
Українці знаходяться у резервації на своїй землі
15.02.2013 21:48, Олексій Савчин:
За радянських часів нас жахали капіталізмом. Наводили приклад Америки, де до відкриття материка різні племена індіанців користувалися багатствами природи. Прийшли європейці, за безцінь скупили землі сучасних США і Канади, а деякі просто прихопили обманним шляхом і силою зброї. Потім загнали аборигенів у резервації – території, відведені для примусового поселення корінного населення. Так само повелися загарбники з народами банту на півдні Африки, аборигенами Австралії. У марксистській літературі наводились дані про жахливе життя робітників і селян у капіталістичному світі, про безправність жінок, про безробіття. (more…)
Людина натхненно вірить в казочку про прощення гріхів.
15.02.2013 21:19, Олексій Савчин:
Мабуть для кожного рано чи пізно, але обов”язково настає та мить,коли приходить переосмислення свого життя. Переконуєшся в тому, що не можна нам, нашим людям поблажок робити, а то вони нині до церкви ходять тільки по великих празниках. Кожен міркує собі:-”Для чого спішити, якщо покаятися ніколи не пізно?” (more…)
Ми вже 20-ть років український народ
15.02.2013 17:16, Олексій Савчин:
Малоросійство починається там, де втрачена національна гідність. Мабуть, це мав на увазі Олександр Довженко, коли писав у “Щоденнику”, що на Європейському континенті ми є єдиним народом, який не вивчає своєї історії. Після дев’ятнадцяти літ незалежності доводиться робити сумний висновок: ми не тільки не знаємо своєї історії, а й не поважаємо себе. Українець, який зросійщився, не стане росіянином, але й не залишиться українцем. (more…)
Все буде добре
15.02.2013 17:07, Олексій Савчин:
Уже третій день вулицями містечка тихесенько хазяйнувала весна. Я голосно вмикав музику і не чув її. Пив гарячу каву біля вікна,обійнявши обіруч маленьку кружечку з написом “Лаве”,обпікся і глянув за скло. Завіконня було вщерть залите сонячним промінням,на деревах бубнявіли листочками дерева,діти весело щебетали,гойдаючись на гойдалках. І враз стало так радісно на душі. Наче хтось перехилив величезну сонячну миску і налив її по вінця передчуттями щастя. (more…)
Цей «хтось один» в переважній більшості – чоловіки
15.02.2013 14:02, Олексій Савчин:
«Вони жили довго й щасливо і померли в один день», – на жаль, ці слова сьогодні швидше можна віднести до якоїсь казки, ніж до реального життя. Бо якщо й щасливо, в мирі і злагоді живе подружжя, то дуже часто хтось один раніше йде у потойбічний світ. І цей «хтось один» в переважній більшості – чоловіки. (more…)
Розмови у немовицькій забігайлівці
15.02.2013 08:41, Олексій Савчин:
Заробітчани.
20 Трав. 2010Влада і політика., Общество
Вечорами у забігайлівці біля Немовицького сільського клубу ніде присісти. Відвідувачі- переважно чоловіки. Сидять з горілкою і пивом. Якось вдалося примоститися до двох хлопців. Слово за слово і зав”язалась розмова про сільське життя- буття. (more…)
Вівчарська бувальщина
15.02.2013 08:28, Олексій Савчин:
Більш , як тридцять років живу в гірській місцевості,а все якось не приходилось побачити, як на полонинах живуть чабани,що з травня по жовтень ватажать у горах і щодня яким загрожує небезпека,адже популяція вовків-сіроманців цими роками перевищує норму втричі. (more…)
Можна сяк – так жити, не працюючи
15.02.2013 06:56, Олексій Савчин:
Хтось підрахував,що монголо-татарське іго брало з українців данину у чотири рази меншу за ту, яку вимагають наші кесарі. Всі спроби реформувати податкову систему, по суті зводяться до перерозподілу коштів у кишенях олігархів, а більшість доходів, які мали б йти у державну скарбницю, опиняються у затінку, а до реформ так і не дійшло. (more…)
Так,це була Вона
14.02.2013 21:51, Олексій Савчин:
