Іслам створив баланс між тим, “что такое хорошо и что такое плохо”.

В доісламські, язичницькі часи арабські племена робили те, що згодом було заборонено Пророком. Скажімо, вживали алкоголь, випозичали під відсотки і навіть вбивали власних новонароджених дівчат. Останнє вважалося ганьбою і батько вбивав малечу “путём перерезания им горла или закапывания живьём в землю“.

Іслам створив баланс між тим, “что такое хорошо и что такое плохо“. І, як це не буде дивно, “круг запрещённого в Исламе весьма невелик, в то время как разрешённое безгранично“. Діє своєрідна презумпція дозволеності – якщо Аллах через аят Корану або пророк Мухаммед не заборонив – “принимайте Его милость“. Це стосується як речей, предметів і продуктів, так і людських стосунків.

(more…)

Бой под Крутами. Как это было?

22 января большевики пошли в наступление на Киев.

… Будто бы проснувшись от летаргического сна, правительство спешно начало формировать добровольческие части. На студенческом вече из учащихся Университета святого Владимира и Украинского народного университета формируется Студенческий курень Сечевых стрельцов. Вступление в отряд было добровольным. Однако, по воспоминаниям одного из участников сражения под Крутами Игоря Лоського, вече постановило, что все «дезертиры будут подвергнуты бойкоту и исключены из украинской студенческой семьи». В итоге набралось около сотни добровольцев. В их числе были и ученики Кирилло-Мефодиевской гимназии, которым директор дал официальный перерыв в учебе. По воспоминаниям Лоського, студентов, размещенных в казармах Константиновского пехотного училища, снарядили в привычном для Центральной Рады стиле. «Можно себе представить, насколько гротескно выглядела сотня, — писал Игорь Лоський. — Средний вид был таков: собственная обувь, солдатские штаны, связанные поверх веревкой, гимназическая или студенческая куртка либо гражданская камизелька и сверху — шинель, у которой, как минимум, не хватало одной полы». Вооружили студентов ржавыми устаревшими ружьями. А между тем за месяц до этого склады училища ломились от новеньких сапог, амуниции и оружия.

Бойцы заняли позиции в нескольких сотнях метров от железнодорожной станции и приготовились к бою. Около 9 часов утра красные во главе с Егоровым начали наступление. Общее количество атакующих историки оценивают в пять тысяч человек. Несмотря на отсутствие боевого опыта, студентам, интуитивно занявшим удобные позиции, успешно удавалось сдерживать наступление большевиков. (more…)

Всего за три дня человек превращается в “скота”

показала практика – всего за три дня человек может превратиться из респектабельного цивилизованного гражданина в запуганное бескультурное существо. Своеобразный психологический эксперимент случайно получился в США. (more…)

Чтобы не быть собакой Павлова

В периоды обострения экономической и политической ситуации именно предубеждения и предрассудки, как показали и события последних месяцев, используются для отвлечения общественного внимания. Это политтехнология, рассчитанная на рефлексивную, бездумную реакцию общества. И чтобы не быть собакой Павлова, полезно все же обратить внимание на природу ненависти, негодования и неприятия «не таких, как все». (more…)

Коли ж народився і помер Тарас Шевченко

Коли відзначати роковини від дня народження та смерті Тараса Шевченка? Мало не кожен школяр відповість на це питання, адже у кожному українському підручнику та енциклопедії вказано — 9 та 10 березня відповідно. Чи така хронологія справедлива чи у ній ховається пропагандистський трюк?

З хронологією розбирався: Дмитро Рибаков
9 та 10 березня, два дні поспіль. Дуже зручно — не встигли відзначити день народження, можна переходити до річниці смерті… Одначе, звідки взялися саме ці дати? Адже народився Тарас Григорович, насправді, 25 лютого. Сталося це 1814 року на Київщині –у російській Україні, де до 1918 року вживався юліанський календар. Помер 26 лютого 1861 року у Петербурзі, у тому ж «календарному вимірі». Чи це просто перенесення дат на григоріанській календарний стиль?

Чим депутати від опозиції відрізняються від депутатів від режиму?

Цілком припускаю, що депутати від опозиції відрізняються від депутатів від режиму. Але не так щоб аж. Вони можуть воювати за мову, за вишиванки, за особисте голосування, за дідька лисого. Але й одні й інші все одно будуть відірвані від потреб і життя решти українців.  (more…)

Трагічні стосунки УПА з ОУН – УПА

Відносини УПА з ОУН – УПА


Дана стаття є спробою на основі аналізу змісту спогадів та залучення
інших джерел висвітлити проблему стосунків бандерівських формувань та
УПА-Поліська Січ у 1941—1943 рр., з’ясувати чим характеризувались ці
взаємини, їхній перебіг та причини невдач у спробах об’єднання різних течій
національного руху.
Із вибухом війни лідери українських партій і рухів пов’язували надії на
початок національного державотворення. Найактивніше діяли бандерівці, які
30 червня 1941р. проголосили у Львові Акт відновлення Української держави.

Навіщо загальна військова підготовка в школах?

В 30-ті роки минулого століття в Радянському Союзі практично вся молодь отримала далеко не формальні знання і навички з військової справи, та це ніяк не допомогло у 41-му році зупинити ворога в прикордонних боях. Хоч все населення держави на той час володіло стрілецькою зброєю набагато краще, ніж сучасні солдати. На кожний літак в ті часи було навчено по три-чотири екіпажі, а танки вивчали досконально ще у школі. (more…)

Главное в жизни – это “корыто”

Что бы мы ни делали, всегда есть такая точка, после которой все наши действия становятся необратимыми. Точка невозврата. Момент, после которого уже нельзя повернуть назад. Момент, который предопределяет наше будущее. (more…)

Що було б із Україною, якби Полтавську битву виграли шведи ?

Почну свої міркування з одного маленького, але водночас промовистого, як на мене, спогаду…

Є одне слово шведською мовою, яке можна перекласти або як “звернув”, або ж як “вдерся”. Я й переклала — “вдерся”. Карл ХІІ і Мазепа мали зустрітися і йти на Москву, але Карл несподівано змінив плани. Тож я вжила в цьому разі “вдерся”. На презентації книжки Петера Енґлунда один історик мені сказав так: “Як можна писати вдерся?” А вони ж, шведи, саме увірвалися, бо не така була домовленість! (more…)