Які дороги, така й влада

Усі українські шляхи між містами, а також проїжджі частини населених пунктів виглядають, як після тривалої обробки челябінськими метеоритами.

Дорога – це обличчя держави. Зараз це обличчя – суцільна діра, в яку провалюються мільйони гривень з кишень звичайних автовласників. Пересуватися зараз країною на власній машині зараз означає ремонт підвіски, латання шин, рівняння дисків та інші технічні процеси. (more…)

Можна жартувати з людиною, але не можна жартувати з її ім’ям

Прізвище – гордість поколінь

 «Можна жартувати з людиною, але не можна жартувати з її ім’ям». Ці слова великої російської поетеси Марини Іванівни Цвєтаєвої актуальні донині. І дійсно, чи знаєте ви таку людину, яка не дорожила б своїм прізвищем, якою б вона не була: відомою і прославленою, рідкісною і екзотичною або простою і розповсюдженою? (more…)

Який же він Поліський світ?

Ми хочемо знати, яким був поліський світ колись, як він змінювався й чому?

Крізь переплутані вузлами й припорошені пилом суєтності тенета повсякденних буденних думок час від часу вириваються у свідомість з глибин нашої суті знаки питання. Яким був світ, коли не було нас? Невже були часи, коли не існувала людина? Як виглядав ландшафт 100 чи 200, а то й 2000 років тому? Які краєвиди відкривалися полянам й деревлянам а потім й слав”янам з вершечків могутніх поліських дубів , струнких сосен та білокорих беріз? (more…)

Чи шкодують за торішнім снігом?

Кажуть, про торішній сніг не шкодують. Але от парадокс: про поза-поза-поза …позаторішній сніг ще як шкодують! А якщо згадати про піввіковий або взагалі столітній сніг? Коротше кажучи, ми сьогодні впевнені: глобальне потепління зіпсувало нам всю зимову погодну малину. І що ще щось чекає попереду … (more…)

Не кричіть у ліссі на Поліссі

Сарненське Полісся знамените не лише своєю красивою природою, а й дбайливим ставленням до пов’язаних з нею повір”їв, звичаїв та обрядів.

(more…)

Прогноз погоди по методу баби Полі

Якось у Нижніх Верецьких  підібрав собі попутчика до Ужгорода. Про що можна говорити з незнайомим чоловіком? Звісно ж про погоду.

Вже  кінець квітня, а тепла все не було. Ніяк на весну не збереться – почав я подорожню бесіду. (more…)

Лютневий амаргедон 86-го

Місяць  Лютий 1986-го…
      Небо вже не таке було сіре, як в перші зимові місяці, а наче скляне голубіло, мов би його протерли вогкою ганчіркою і воно стало ближчим, можна піднятись на Темнатик, простягти руку і донесхочу полоскатись в ньому. Сонце котилось своєю небесною дорогою, уже досить високою, як і належало йому об цій кінцевій зимовій порі. У його промінні виблискували кристалики сніжинок, до нього тягнулися кімнатні квіти, але сніг не танув. (more…)

Я ж села

Степанське

Тоді, в далекому дитинстві під час збирання грибів,мені, десятикласнику довелося відчути на собі підступність тодішніх поліських боліт. (more…)

Ластівочки

На Случі

Напередодні Новорічних свят так захотілося чогось світлого… А найсвітліші спогади, як відомо, пов’язані з дитинством і рідним селом… (more…)

Гамірні ягоди

…У густому сосновому лісі, в урочищі Степанському, що біля села Немовичі гамірно, як на базарі. На годиннику шоста година ранку, а у відерцях збирачів уже синіють ягоди. (more…)