П’ять років тому авангардом технологічного ринку були мобільні телефони, з 2010 року загальна увага перемкнулася на планшети, а нині мільярди доларів, фунтів і єн інвестуються у нашпиговані мережними сервісами автомобілі.
2003 року британським водіям заборонили тримати в руках мобільники, перебуваючи за кермом.
Але нині автовиробники сподіваються, що смартфонні технології здійснять переворот у автомобільній індустрії.
Йдеться про перенесення програм на приладову панель авто. Уявіть: машина допомагає вам знайти вільне місце для паркування, шукає в мережі купони на знижку в найближчому ресторанчику або виводить на вітрове скло підказки щодо маршруту.
Звісно, для цього авто мусить бути підключене до інтернету. А відповідні системи – орієнтуватися радше на голосові команди, ніж ручний пошук чи натискання кнопок.
Технологія, що відчуває ближні авто, може допомогти водію їздити безпечно
На думку компанії Intel, “підключені” авто стали третім сегментом технологічного ринку (після телефонів і планшетів), який демонструє найбурхливіший ріст за останні роки.
“Ford уже якось дав зрозуміти, що це допомагає їм продавати більше машин, – каже Джек Бергквіст з інформаційної компанії IHS. – Понад половина споживачів будуть у захваті від машини з виходом в інтернет”.
Контент, який можна отримати через такі системи, вже охрестили слівцем “інфотейнмент” – гібридом понять “інформація” та “розваги”.
Місце для паркування
Можливо, ви вже читали про інтеграцію в автомобіль соціальних медіа та інтернет-радіо або про розумну систему голосових команд. Але інтернет можна використовувати і для значно простіших – а також більш практичних – речей.
Уже існують програми, які показують водію, де розташовані найближчі автозаправки і які там ціни, і це дозволяє економити на пальному.
Інші програми допомагають знайти місце для паркування, орієнтуючись на показники електронних сенсорів або аерозйомку району. Щоправда, наразі ця програма працює лише у кількох великих містах.
Також ви можете дізнатись про речі, які раніше були недоступними. Наприклад, коли ви зупиняєтеся на червоне світло, спеціальна програма показує, скільки часу залишилося до зеленого.
Це не копійчаний бізнес. В такі розробки вже було вкладено мільярди фунтів.
За прогнозами Machina Research, до 2020 року на інтегровану мережеву техніку буде витрачатися до 600 мільярдів доларів – або 20% вартості нового автомобіля.
Сама лише Intel упродовж наступних п’яти років інвестує 100 мільйонів доларів у компанії, здатні прискорити появу “підключеного” автомобіля.
“До кінця 2014 року кожне нове авто найбільших виробників буде так чи інакше підключене до мережі. Якщо подивитись на вартість розробки нових моделей, то деякі компанії витрачають на системи інфотейнменту до третини бюджету” – каже Джек Бергквіст.
Більше аварій?
Але як щодо безпеки, запитують критики? Адже керування вимагає повної зосередженості водія – принаймні поки не стануть доступними машини з автопілотом.
За даними Національної ради безпеки, близько чверті всіх аварій у США трапляються через розмови по мобільному за кермом.
То якщо надати водіям ще й доступ до інформації, чи не відволікатиме це їх?
“Загроза для безпеки є, – сказав Джон Елліс, головний технолог із автомобільних мережевих систем компанії Ford під час обговорення цієї проблеми на технологічній виставці CES-2013. – Водій може захопитися і забути про те, що веде машину. Краще, швидше, дешевше – ось чого хоче споживач, але і безпечніше теж”.
Відповідь автовиробників на вимоги безпеки – спеціальний сенсор, який зможе викликати рятувальні служби в разі аварії.
На фото: У Google вже є успіхи в просуванні устаткування і програмного забезпечення для авто
У Євросоюзі хочуть, щоб із 2015 року усі авто випускалися із цією системою. Їй вже вигадали назву – eCall, “електронний дзвінок”.
Але головного болю виробникам завдає не тільки дорожня безпека.
“Ще одна велика проблема – це хакерство, – каже пан Бергквіст. – Якщо у машині є система даних, існує технічна можливість її зламати”.
Цю можливість продемонстрували одні консультанти з питань безпеки, які зуміли відкрити машину і завести двигун, навіть не торкнувшись її.
Як? Вони перехопили бездротові повідомлення, якими авто обмінювалось із мережею.
Втім, на думку аналітиків, ці ризики не такі вже й великі, враховуючи те, скільки уваги автовиробники приділяють безпеці.
“Теоретично, зламати машину можна, але автомобільні компанії це усвідомлюють і дуже багато вкладають у захист, – каже Джон Ліч з компанії KPMG. – Вони не зможуть випустити підключені машини на ринок, не захистивши їх належним чином від хакерів”.
Наприклад, у нових розробках Ford програмне забезпечення фізично відділене від життєво важливих частин автомобіля, щоб на останні неможливо було вплинути зі сторони.
“Apple або Facebook”
Зараз чимало автомобілів ще випускається із системами інфотейнменту, не пов’язаними з Android чи iOS – головними мобільними операційними системами.
Одна компанія, яка працює на BMW, продемонструвала систему на базі Android.
Та є ознаки, що деякі гравці хочуть здійснити прорив у цій сфері.
“Підозрюю, що це зроблять не автовиробники, а хтось на кшталт Apple або Facebook, – каже пан Ліч. – Бо автомобільні мережеві системи мусять працювати на основі мобільних платформ. У Apple солідна команда розробників уже міркує над тим, як інтегрувати їхні продукти в автомобіль. Якби я бився об заклад, то поставив би гроші на них”.
Тим часом чимало компаній уже поставили свої гроші на цю індустрію.
Якщо вони виявляться праві, машини зможуть конкурувати з телефонами і планшетами на ринку “розумних” технологій.
А журналісти отримають нагоду позмагатися в каламбурах на кшталт “Капіталізм – це демократія плюс інтернетизація всіх авто”.
Оставить комментарий