Легендарне охрещення Руси

За джерелами, які згадують охрещення Русі, ховається певний парадокс: візантійські пам’ятки виразно зафіксували навернення Аскольда та його дружини у 60-х роках IX ст., але майже не коментують офіційного запровадження християнства при Володимирі Святославичі (988). Натомість руські літописи про прийняття нової віри Аскольдом взагалі “не знають”, зате підносять до рівня догмату роль Володимира-першохрестителя. Намагаючись пояснити цю “змову мовчання”, дослідники припускають, що белетризовано-барвиста історія “Володимирового хрещення” була внесена до літописних текстів аж через сто років після події – наприкінці XI ст.

  (more…)

Буферна порубіжна козацька смуга


Практика, за якою у XIII ст. між землями руських князівств і територією власне Орди усталилася свого роду нейтральна “сфера впливу” без чітко відмежованого адміністративного кордону, що використовувалася у господарських потребах обома сторонами, надовго пережила свій час. Її відгомоном аж до кінця XVI ст. були періодичні легальні кочування татар у “Литовській землі”, a з руського боку – так звані уходи порубіжних міст, тобто окреслені басейнами рік угіддя в незаселених регіонах, куди міщани виїжджали на промислове полювання, бджільництво, рибальство. Як у тогочасній свідомості сприймалася ця буферна зона, добре видно зі слів одного з кримських ханів, котрий на початку XVI ст. писав до великого князя литовського про безкраї простори на південь від Канева.

(more…)

Хто ж ми такі, поліщуки ?

   Досліджуючи історію свого села  Немовичі, натрапив на досить цікавий і не зовсім зрозумілий факт- власники села Гольшанські володіли величезними маєтками на землях сучасної Білоруси та України – Дубровицьке і Степанське князівства, а родовим іх поселенням  були землі в межах Ошмянського району /нині село Гольшани Гродненської області в Білорусі. (more…)

Сарненський укріпрайон

Поліський укріпрайон СаУР

Після планетарної трагедії,1917- 1939 роки дали Європі нові країни і відповідно нові кордони. Польща, виборовши свою незалежність, вкотре опинилася між двох вогнів: Німеччиною та СРСР. (more…)

Степанське князівство

Утворення давньоруської держави Київської Русі в X ст. призвело до зміцнення економічних зв’язків між частинами Русі, сприяло розвиткові торгівлі. По берегах річок Горині, Случі, Стиру виникли численні поселення та укріплення; в Погоринні – Степанське та Кричильське городища. Степанське князівство в ХІ-ХІІ ст.. входило до складу турово-пінських земель.
(more…)

Карпатську Січ створила ОУН

Чим далі втікають ті буремні роки Карпатської України, тим більше випливає цікавої інформації про її лідерів. Зовсім випадково натрапив на інформацію про Колодзінського Михайла (псевдо. Кум, Гузар; 26.7.1902 – 18.3.1939). Визначний український військовий діяч, член Української Військової Організації (УВО) і Організації Українських Націоналістів (ОУН), полковник «Карпатської Січі», Верховний Командант (з серед. березня 1939) Збройних Сил Карпатської України», (more…)

Куди повели тебе батьку ?

 

Той січень, місяць передостанньої воєнної зими 1944 року видався на біду для поліщуків лютим і холодним. Тріскучі крещенські морози з  пекучими пекельними вітрами загнали весь Немовицький люд на єдині теплі місця на світі – печі,що казалися раєм у холодних, злиденних і принишклих у постійному передчутті горя і біди, оселях під солом”яними стріхами. (more…)

Полешукі були самостійним народом?

Полісся було окремим краєм із самостійним народом

Сучасні поліщуки осушили болота і змінили навколишній світ
Згадка про Полісся, як окремий культурний регіон, вперше зустрічається в Іпатіївському літопису. Тут позначений даним терміном регіон датований 1274 роком. З цього ж часу жителів Полісся називають полешукамі (місцевий варіант «поліщуки»). У літописі зазначається, що вони є складовою частиною «росіян», «русичів», «русів», «русинів». До кінця XIV століття на  Поліссі проживало в основному автохтонне населення. Етнічні поляки почали з’являтися тут тільки після укладення 18 серпня 1385 Кревської унії. (more…)

Прости їх Господи, прости…

ЇХ УСІХ БОГ ПОКАРАЄ

Євреї “свій” геноцид в роки другої світової війни вивчили й описали до
найдрібніших деталей (чого вартий Бабин Яр у Києві!), а в нас ця тема була за сотнями замками заборон, навіть дітям своїм батьки не довіряли цю “страшну таємницю”, за якою стояла кримінальна відповідальність кілька десятиліть. Через шістдесят п”ять років, коли втрачено більшість очевидців, коли призвідцями і виконавцями цього злочину знищено багато
документів — ця трагічна тема стає публічною. Лише стає…
І лише сьогодні обережно проливається світло правди про по (more…)

Проста причина

 Події у Львові на День Перемоги засвідчили, що історичні факти можуть бути ефективним предметом політичного маніпулювання і дискредитації. І причина цього надзвичайно проста-незнання історії. (more…)