А бог його знає

Німці в мишачій уніформі у  Немовичах появились на початку липня сорок першого.

 Лексій у лісі ховатися не хотів. Не міг залишити Дарку з чотирма дітьми на поталу німецьким приходькам… (more…)

Тепло сільської печі

З піччю пов’язано безліч народних повір’їв та обрядів. Так, до одного з пічних кутів  прилаштовували дерев’яний стовп (видно і на деяких сьогоднішніх ілюстраціях), який за стародавніми уявленнями вважався вмістилищем духів предків і особливо шанувався у поліщуків. При переїзді сім’ї в нову хату брали з собою тліюче вугілля з колишнього вогнища. Молода дружина після приїзду в будинок чоловіка кланялася печі і тулилася до неї руками в знак споріднення з новою сім’єю. Взагалі, піч та пічне, або бабин, кут були виключно жіночим простором в хаті, перебування там чоловіків вважалося неприпустимим. У прислів’ях та загадки, де піч уподібнюється людині, асоціації йдуть саме з жінкою. Згадайте хоча б відомі всім нам з дитинства казки. (more…)

Чому так швидко біжить час?

Напевно, багато хто помічає, що останні роки з плином часу коїться щось недобре. Дні і місяці стрімко летять, обганяючи наші можливості, і ми все менше встигаємо зробити. Здавалося б, тільки почався день, не встиг озирнутися, вже й закінчується! Не встигли ми “в’їхати” в третє тисячоліття, як дванадцять років вже пробігли, а ми й не помітили. Нині стрімкий біг часу помічають не лише люди у віці, але навіть підлітки та юнаки! Так що ж все-таки відбувається з часом? (more…)

Легендарне охрещення Руси

За джерелами, які згадують охрещення Русі, ховається певний парадокс: візантійські пам’ятки виразно зафіксували навернення Аскольда та його дружини у 60-х роках IX ст., але майже не коментують офіційного запровадження християнства при Володимирі Святославичі (988). Натомість руські літописи про прийняття нової віри Аскольдом взагалі “не знають”, зате підносять до рівня догмату роль Володимира-першохрестителя. Намагаючись пояснити цю “змову мовчання”, дослідники припускають, що белетризовано-барвиста історія “Володимирового хрещення” була внесена до літописних текстів аж через сто років після події – наприкінці XI ст.

  (more…)

Буферна порубіжна козацька смуга


Практика, за якою у XIII ст. між землями руських князівств і територією власне Орди усталилася свого роду нейтральна “сфера впливу” без чітко відмежованого адміністративного кордону, що використовувалася у господарських потребах обома сторонами, надовго пережила свій час. Її відгомоном аж до кінця XVI ст. були періодичні легальні кочування татар у “Литовській землі”, a з руського боку – так звані уходи порубіжних міст, тобто окреслені басейнами рік угіддя в незаселених регіонах, куди міщани виїжджали на промислове полювання, бджільництво, рибальство. Як у тогочасній свідомості сприймалася ця буферна зона, добре видно зі слів одного з кримських ханів, котрий на початку XVI ст. писав до великого князя литовського про безкраї простори на південь від Канева.

(more…)

Про що ж в дійсності розповідає Біблія?

Як щоб не вірили ми в Господа Бога, всемогутнього і милосердного Володаря Всесвіту, нас завжди хвилюватиме питання – чи правду розповідає про нього Біблія? Чи не спотворює вона Боже Письмо? (more…)

Хто ж ми такі, поліщуки ?

   Досліджуючи історію свого села  Немовичі, натрапив на досить цікавий і не зовсім зрозумілий факт- власники села Гольшанські володіли величезними маєтками на землях сучасної Білоруси та України – Дубровицьке і Степанське князівства, а родовим іх поселенням  були землі в межах Ошмянського району /нині село Гольшани Гродненської області в Білорусі. (more…)

Степанське князівство

Утворення давньоруської держави Київської Русі в X ст. призвело до зміцнення економічних зв’язків між частинами Русі, сприяло розвиткові торгівлі. По берегах річок Горині, Случі, Стиру виникли численні поселення та укріплення; в Погоринні – Степанське та Кричильське городища. Степанське князівство в ХІ-ХІІ ст.. входило до складу турово-пінських земель.
(more…)

“Тутейші” з Полісся


  •  “Тутейшні” – це назва окремих груп населення Українського Полісся з нечітко визначеною етнічною самосвідомістю. Так, десятки тисяч “тутейших” при польських переписах (1921, 1931 рр.) потрапили лише у підсумкову графу “інших” і не були зараховані до українського чи білоруського етносів.  (more…)

Три роди Велеса

  

Велесова книга – це книга новгородських жерців дев’ятого століття, присвячена богові багатства і мудрості древніх слов’ян  Велесу .

У книзі відображена історія багатьох європейських та азіатських народів (приблизно від другого тисячоліття до нашої ери до дев’ятого століття нашої ери). (more…)